Лексикон львівський
брикати
бри́ка́ти 1. вул. втікати (ст): Як би не було – а ноги завжди хлоп має, і як щось, то брикне (Лисяк); Гість заплатив і, навіть не глянувши на круги при столі, взагалі не звертаючи ні на кого уваги, вийшов, Ясько шепнув хлопцям: “Брикайте до нори!” (Тарнавський З.); Стули дзьоб і брикай (Рудницький)||газувати (ґазувати), дерти, драпати, змикати, шкартувати2. пустувати (про дітей)(м, ср, ст)
бри́ка́ти 1. вул. втікати (ст): Як би не було – а ноги завжди хлоп має, і як щось, то брикне (Лисяк); Гість заплатив і, навіть не глянувши на круги при столі, взагалі не звертаючи ні на кого уваги, вийшов, Ясько шепнув хлопцям: “Брикайте до нори!” (Тарнавський З.); Стули дзьоб і брикай (Рудницький)||газувати (ґазувати), дерти, драпати, змикати, шкартувати2. пустувати (про дітей)(м, ср, ст)
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: брикати
матиме такий вигляд: Що таке брикати
матиме такий вигляд: брикати
матиме такий вигляд: Що таке брикати