Лексикон львівський
братанич
брата́нич син брата; племінник (ст): В цьому будинку, на другому поверсі, в одній кімнаті жив Юрій Колодрубець з жінкою Катериною з дому Дуб і братаничем жінки Грицем (Нижанківський)||братанок
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: братанич


матиме такий вигляд: Що таке братанич