бідний
бідний:◊ набра́ти як бідний в торбу дістати стусанів, бути побитим (ср, ст): “Мільку, що з тобою? Та ж вони тебе злінчують”. Якраз у сам час ми спостереглися, бо ще хвилина, і він був би набрав як бідний в торбу (Домбровський)||дістати балабухів, набрати повний міх балабухів, обірвати балабухів
♦ бі́дна дити́на без та́та, без ма́ми, що її ті́тка з ла́ски на світ породи́ла жарт. про дорослого чоловіка, який вдає нещасного сироту (Франко)
♦ бі́дному жени́тися — ніч коротка так говорять, коли раптово виникають різноманітні перепони, неприємності, клопоти, які руйнують плани (ср, ст)||як бідний женився, то ніч була мала
♦ чого (чо) бі́дний – бо дурни́й, чого (чо) дурни́й – бо бі́дний (ср, ст)
♦ у бі́дного при́ятелі мрут ірон. біднішає людина – меншає у неї приятелів (Франко)
♦ як бі́дний жени́вся, то ніч бу́ла мала́ = бі́дному жени́тися — ніч коротка