Лексикон львівський
бібула
бібу́ла 1.. промокальний папір (ср, ст): Пампушки смажити на легкому вогні, бо прирум'яняться сильно, а в середині будуть сирі. Дірчатою ложкою обертати і виймати осторожно, уложити один побіч другого на решеті, підстеливши бібулу, щоби втягнула товщ, і посипати мілким цукром (Нова хата 1934); Мали ми вдома таке старе прес-пап'є, до якого треба було вкладати бібулу (Авторка)||бібулкапи́ти як бібу́ла"пити"
2. тонкий папір; цигарковий папір (ср, ст): Верх конфітури накриваємо кружечком білої бібули або паперу, намоченого в спірті або араку (Нова хата 1934)||бібулка
3. нелегальні листівки, летючки (ст)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бібула


матиме такий вигляд: Що таке бібула