бик
бик 1. бик◊ з бика́ впа́сти 1. збожеволіти (ст)|| = засвіркувати
2. сказати щось недоречне (ст)
◊ трима́й бики́ вул. зупинись, пригальмуй (ст): Гальт, гальт, сестро, кажу, тримай бики, ми ще не жонаті і ще не маємо дітей, і ще не знати, чи будемо мати (Тарнавський З.)||гальт
2. шк. помилка, похибка (ст)|| = блуд
◊ би́ка зроби́ти 1. схибити, зробити дурницю (ст)||бика пальнути, бика стрілити
2. шк. допустити помилку (у вправі, завданні тощо)(ст)||бика пальнути, бика стрілити
◊ би́ка па́льнути = би́ка зроби́ти
◊ би́ка стрілити = би́ка зроби́ти
3. футб. ворота (ст)||баняк
◊ на би́ку гра́ти футб. бути воротарем (ст): Він грав на бику, цебто боронив воріт (Монцібович)
4. вул. удар головою (ст): Він підвів мене із землі, схопив за сорочку, притягнув до себе, тоді головою, батярським триком, т.зв. “биком”, ударив мене в ніс. Я впав на землю вдруге (Скоцень)||буц