Лексикон львівський
берло
бе́рло 1. тюр. швабра (ст)2. вул. мітла (ст): Ви ніколи не могли вгадати, коли Коґут був на службі, а коли ні: він завжди лазив сновидою по базарах, торговицях, трактирах та ресторанах, то базікав, попиваючи пиво, з візниками, то грав “очко” з якимись обірванцями, жартував з товстими дівчатами за прилавком, довго і терпеливо слухав, як сторожиха, підпершись на своє “берло”, обмовляла льокаторів, або як закукурічені сидухи скакали одна одній до очей (Керницький)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: берло


матиме такий вигляд: Що таке берло