бенькарт
бе́нькарт 1. незаконно народжена дитина; байстрюк (м, ср, ст): Парох на Богданівці мав звичай всіх бенькартів називати одним і тим самим іменем. Всі діставали ім'я Калясантий. Хресний тато Клима зрозумів відразу, що це ім'я було причиною трагедії для молодого хлопця, що евентуально доросте до літ і рушить у світ. Калясантий – то було страшне ім'я. До того стиду, що був в родині, ще дитина з таким ім'ям! (Тарнавський З.)|| = бахор2. лайл., жарт., ірон. надто активна, рухлива, неспокійна дитина; невгамовний підліток (ст)|| = батярусик
3. знев. людина без моральних засад та цінностей; виродок (ст): І той бенькарт одного разу приліз на рандку з орлом у кляпі маринарки. Спочатку я того не бачила, бо він то так якось закривав, але врешті було видно, орел. І якби ніколи нічого, почав мені пояснювати, що він записався до “Стшельца” (Тарнавський З.)
4. найменше за місткістю барильце пива (25 л)(ст): Випили кілька пляшок міцної і бенькарт пива (Авторка)
5. найменша за місткістю пляшка алкоголю (100-125 гр)(ст)