Лексикон львівський
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
безлично
безли́чно безсоромно, нахабно (ср, ст): Він викликував учнів і казав говорити те, що було задане. В часі того говорення сам дальше ходив по клясі перед першою лавкою, тягав за собою плахти паперів, на учнів не звертав уваги, а тим часом... тим часом було таке. Викликаний учень безлично читав з книжки те, що було задане (Шухевич)|| = безвстидно
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: безлично


матиме такий вигляд: Що таке безлично