баламут
бала́мут 1. тюр. пакунок, передача (ст)|| = балува2. вул. гаманець, торбинка із грішми (ст): – То хай отец приймуть від мене цих кілька кавалків на Службу Божу, – напирав далі пан Бик, витягаючи з кишені дебелий “ба́ламут” (Керницький)|| = гавернік
баламу́т 1. веселий, компанійський хлопець; дурисвіт (ст)|| = батяр
2. людина, яка не зважає на усталені звичаї і любить забавлятися (ст)|| = батяр
3. ненадійна людина; шалапут (м, ср)||анцимонек (манцимонек), митка, шмата
4. сільський злодій (ст)|| = злодій