Лексикон львівський
авантура
аванту́ра 1. сварка, буча, колотнеча (ср, ст): Ввечері, як я вернула з міста, мама зробила мені кольосальну авантуру, що мусіла бавити моїх гостей, про яких я комплєтно забула (Авторка); Це все сталося через дурницю. Врешті, як кожна авантура й бійка (Нижанківський)||галабурда, ґранда, каламація (каляманція), михідра2. несподівана пригода; прикрий випадок (м, ср, ст): Зі мною вийшла авантура. Поки завіса пішла вгору, я почав нервово трясти ногою. Сам не знав, що трясу. Тряслася, отже, ціла довга лава, тряслися з нею дрібненько всі селепки. Врешті, хтось наробив крику: – Хто трясе? – Хочеш, тебе потрясемо!.. Я сам розглядався, хто такий, бо, як кажу, тряс ногою несвідомо. Скоро мене викрили, й я був би впав жертвою мистецтва, якщо б завіса не пішла вгору (Селепко)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: авантура


матиме такий вигляд: Що таке авантура