Словник церковно-обрядової термінології
А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц [Ч] Ш Щ Я
читець
і заст. чтець 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов'язок читати під час богослужінь з усіх священно-богослужбових книг, крім Євангелія; 2. Особа, посвячена в цей чин; дяк; регент; заст. анагност
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: читець


матиме такий вигляд: Що таке читець