Словник церковно-обрядової термінології
ризниця
1. Південна частина вівтаря, призначена для зберігання церковного посуду, богослужбових книг та одягу; дияконник; сосудохранильниця; захристія; паламарня; 2. див. одяг богослужбовий; 3. див. одяг престолу й жертовника
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ризниця


матиме такий вигляд: Що таке ризниця