Словник церковно-обрядової термінології
кукіль
і заст. кукуль 1. Верхній головний убір великосхимника, що являє собою покривало, яке надівають поверх камилавки; каптур; апостольник; 2. Частина колобука, що являє собою покривало, яке обтягує камилавку й спадає на спину трьома довгими кінцями; розм. намітка
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кукіль


матиме такий вигляд: Що таке кукіль