Словник церковно-обрядової термінології
А Б В Г Д Е Є Ж З [І] Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я
іподиякон
1. Чин церковнослужителя, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати при здійсненні архиєрейського богослужіння: одягати архиєрея, тримати й подавати йому дикирій та трикирій тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; розм. піддиякон
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: іподиякон


матиме такий вигляд: Що таке іподиякон