ярлик
-а, ч. 1》 іст. Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або державами.
2》 Наклейка на предметі, товарі із зазначенням назви, кількості, місця виготовлення, номера або інших відомостей; етикетка.
3》 перен. Негативна характеристика, що її дають за шаблоном, звичкою кому-, чому-небудь. Навішувати ярлики.