як
I яка, ч. 1》 Велика жуйна рогата тварина, перев. темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в'ючна й верхова, а іноді як молочно-м'ясна тварина).
2》 іст. Літак, сконструйований у конструкторському бюро авіаконструктора Яковлєва.
II присл.
1》 пит. Означає питання про спосіб дії, стан, обставини; яким чином.
|| Означає питання про якість дії або стану.
|| з інфін. У риторичних питаннях уживається для вираження цілковитої неможливості здійснення, виконання чого-небудь; неможливо, не можна.
|| у знач. присудк. сл. Відповідає пит. займ. який.
2》 означ. Уживається на позначення вищої міри або ступеня виявлення дії, стану; дуже, надзвичайно.
|| перев. з част. от, он. Уживається як абстрактне позначення способу дії замість назви її.
Кому як; Як кому — по-різному, не однаково.
3》 способу дії. Указує на спосіб дії; яким чином.
4》 часу. Те саме, що коли I 1).
5》 неознач. Те саме, що як-небудь 1).
6》 відносний. Означає якість чи обставину способу дії, уживається як сполучне слово: а) приєднує підрядне речення способу дії; б) приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи відносному займеннику який.
Як є — а) абсолютно, зовсім; б) хай буде так.
Як не є — хай там що, за будь-яких умов, незважаючи ні на що.
III
1》 порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і підрядних порівняльних речень, близький за знач. до спол. мов, наче, неначе.
|| При повторенні порівнюваного слова в порівняльному звороті вживається для підкреслення звичайності, типовості предмета.
|| Уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищ. ст. порівняння прикметника або прислівника, у знач. ніж. Як завжди. Як слід.
2》 з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення.
3》 приєднувальний. Приєднує речення, близькі за змістом до порівняльного звороту; у знач. будучи ким, чим, подібно до кого, чого.
|| Приєднує вставні слова і словосполучення.
4》 часу. Указує на одночасність того, про що йдеться в головному й підрядному реченнях; у знач. коли.
|| Означає негайне настання однієї дії після іншої у складі спол. тільки ..., як ...; тільки що ..., як ...; ледве ..., як ....
|| Указує на причину, наслідком якої є дія, виражена в головному реченні.
|| Входить до складу складних сполучників.
5》 умовний. Приєднує підрядні умовні речення; відповідає за знач. спол. коли, якщо.
6》 означ. Приєднує підрядні речення способу дії.
7》 означ. , рідко. Приєднує підрядні означальні речення, зі змістом яких порівнюється сказане в головному реченні.
8》 причини, рідко. Приєднує підрядні речення причини, відповідає за знач. спол. оскільки.
|| Уживається в складі складного спол. так як.
9》 розділ. , перев. із запереч. част. не. Уживається для вираження несумісності двох предметів, ознак, дій.
IV
1》 підсил. Уживається в знач. дуже, надзвичайно (перев. в окличних реченнях).
2》 Уживається в риторичних запитаннях і окликах у знач. хіба можна, неможливо.
3》 Уживається для вираження здивування, обурення тощо з приводу якоїсь якості, властивості, дії і т. ін.
4》 Уживається при дієсловах доконаного виду для вираження раптовості дії.
5》 перев. з част. не. Уживається для вирізнення, підсилення висловленого.
6》 нар.-поет. , рідко. Уживається в зачинах казок, на початку віршів тощо.
7》 підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищ. ст. порівняння з префіксом най... для вирізнення, підсилення міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: якнайлегший, якнайпізніше і т. ін.