язик
-а, ч. 1》 Рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості.
|| Страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров'ячого або свинячого).
|| перен. Те, що має подовжену, витягнуту форму.
2》 Цей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення.
Молоти язиком — просторікувати, розпатякувати.
Прикусити язика — замовкнути.
3》 заст. Мова (у 2 знач. ).
4》 заст. Народ, народність.
5》 перен. Полонений, від якого можна дістати потрібні відомості.
|| Те саме, що розвідник 3).
6》 Металевий стержень у дзвонах, дзвінках, який, ударяючись об стінку, видобуває звук.
7》 Уживається як складова частина деяких ботанічних назв.