я
I невідм. , с. Тридцять третя літера українського алфавіту на позначення сполучення "й" або м'якого приголосного звука з голосним звуком "а".
Від (од) а до я — від початку до кінця; усе.
II мене, займ. особ. 1 ос. одн.
1》 Уживається мовцем для називання самого себе.
Про мене — уживається для вираження байдужого ставлення до чиїх-небудь намірів, дій; роби, як знаєш.
Теж мені — уживається для вираження скептичного або негативного ставлення до кого-, чого-небудь.
Я тебе! — уживається як погроза зробити що-небудь комусь, покарати і т. ін. когось.
Як на мене — як на мою думку, на мій розсуд, смак.
2》 у знач. ім. , невідм. , с. Уживається для позначення усвідомлюваної людиною власної сутності, себе в навколишньому світі.
|| філос. Уживається для визначення суб'єкта.