Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
юбіляція
-ї, ж. 1》 У католицькому співі – тривалий вокаліз наприкінці алілуї релігійно-патетичного характеру.
2》 У поліфонії строгого стилю – жвавий мелодичний рух, що заповнює проміжки між основними долями; мелодична фігурація.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: юбіляція


матиме такий вигляд: Що таке юбіляція