Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
щелепа
-и, ж. 1》 Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби.
|| Такий орган у тварин.
|| Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах).
|| Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи.
2》 Пластинка зі вставними зубами; зубний протез.
3》 спец. Деталь машини, механізму, інструмента тощо, призначена для закріплювання, захоплювання або подрібнювання чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: щелепа


матиме такий вигляд: Що таке щелепа