Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш [Щ] Ю Я Ь
щасливчик
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до щасливець.
2》 розм. Той, кому постійно щастить, щаслива людина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: щасливчик


матиме такий вигляд: Що таке щасливчик