шумний
I -а, -е.1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)).
2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом.
|| Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти.
|| перен. Неспокійний, бурхливий, сповнений подій, тривог і т. ін.
3》 перен. , розм. Який викликає шум (див. шум I 2)), привертає широку увагу. Шумний успіх.
4》 лінгв. Який утворюється за допомогою шуму (див. шум I 3)).
Шумні приголосні лінгв. — приголосні, у творенні яких переважає шум.
II -а, -е.
Який піниться, вкритий шумом (див. шум II 1)); пінявий.