шуміти
I -млю, -миш; мн. шумлять; недок. 1》 Видавати, утворювати шум (див. шум I 1)).
|| чим, об що. Створювати шум (про листя дерев). Шумить гай.
2》 перен. Проходити жваво, бурхливо (про життя, молодість і т. ін.).
3》 перен. , розм. Багато, голосно, збуджено говорити, жваво обговорювати що-небудь.
4》 перен. , розм. Швидко пересуватися, мчати.
II -іє, недок.
Те саме, що шумувати I; пінитися.