шум
I -у, ч. 1》 Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою; глухі звуки, що зливаються в одноманітне незлагоджене звучання.
|| Безладне звучання багатьох голосів; гомін, галас.
|| Різноманітні звуки якогось населеного пункту.
2》 лінгв. Звук, який утворюється в порожнині рота без участі голосу, під час проходження повітряного струменя через перешкоди в мовному апараті.
3》 тех. , мед. Звук з неясно вираженою тональністю. Шум у моторі.
Дискретний шум — шум однієї частоти.
Серцевий шум — шум, що виникає в порожнинах серця і в надклапанному відділі висхідної частини аорти або легеневого стовбура, внаслідок порушення в них ламінарного потоку крові.
Структурний шум спец. — шум, що розповсюджується поверхнями конструкцій.
II -у, ч.
1》 Непрозора й легка пузирчаста маса, яка утворюється на поверхні деяких рідин при сильному збовтуванні, нагріванні, бродінні і т. ін.; піна.
|| Непрозора й легка пузирчаста маса, що утворюється мильною водою.
2》 Рясний піт, піна, що покриває розгарячілого коня.
|| Пузирчаста слина, що з'являється у тварин (перев. при втомі, захворюваннях, від злості і т. ін.).
Зелений шум — густий листяний покрив на деревах у лісі, а також шелест, утворюваний ним.
3》 рідко. Те саме, що вир 1).
III -у, ч. , етн.
Танок, що його ведуть дівчата, ставши у два ряди і взявшись за руки, ніби заплітаючи тин.
|| Назва міфічної істоти, згадуваної в піснях, якими супроводжується цей танок.