штукатурка
-и, ж. 1》 Дія за знач. штукатурити.
2》 Будівельний розчин із суміші в'яжучих речовин, піску й води, яким покривають поверхню будівель, внутрішніх приміщень і т. ін.
|| Шар такого розчину, що вже затвердів на стелі, внутрішніх і зовнішніх стінах будівель; тиньк.
3》 перен. , розм. , ірон. Товстий шар пудри або білил на обличчі.
Суха штукатурка — будівельний матеріал у вигляді великих тонких листів з гіпсу, обклеєного картоном, що його застосовують для внутрішнього оздоблення стін і стель.