шпіцрутен
-а, ч. , іст. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів).
|| тільки мн. Одне з найтяжчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому, що підданого цьому покаранню проганяли крізь стрій.
|| Удар такою палицею.
|| перен. Про насильство, примус, що ґрунтуються на загрозі суворого покарання.