Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
шпичка
-и, ж. 1》 Загострена паличка.
|| Паличка, яку використовують, підсмажуючи на вогнищі сало чи м'ясо.
|| Паличка, якою користувалися, коли їли вироби з тіста.
2》 перен. Колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; шпилька.
|| Про людину, що вміє гостро, дошкульно висловлюватися.
3》 Листок хвойної рослини; хвоїнка.
|| У деяких рослин – колючка, шип.
|| Стрілка очерету.
4》 Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.
-и, ж. 1》 Загострена паличка.
|| Паличка, яку використовують, підсмажуючи на вогнищі сало чи м'ясо.
|| Паличка, якою користувалися, коли їли вироби з тіста.
2》 перен. Колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; шпилька.
|| Про людину, що вміє гостро, дошкульно висловлюватися.
3》 Листок хвойної рослини; хвоїнка.
|| У деяких рослин – колючка, шип.
|| Стрілка очерету.
4》 Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: шпичка
матиме такий вигляд: Що таке шпичка
матиме такий вигляд: шпичка
матиме такий вигляд: Що таке шпичка