шпичак
-а, ч. 1》 Загострена паличка; шпичка.
|| Загострений кінець якого-небудь предмета; вістря.
|| Гострий уламок дерева.
2》 У деяких рослин – колючка, шип.
|| Довгий вузький листок рослини; паросток.
|| Стрілка очерету.
3》 Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.
4》 перен. , рідко. Те саме, що шпилька 3).