шпилька
-и, ж. 1》 Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки.
2》 Рід невеликої металевої голки з круглою голівкою на тупому кінці, яку використовують перев. для приколювання чого-небудь.
|| Велика голка з гарно оздобленою головкою, що вживається як предмет туалету або прикраса для одягу.
|| також у сполуч. зі сл. англійський. Особливий вид приколки, що застібається.
|| Прикраса з застібкою для приколювання її до жіночого плаття біля шиї або на грудях; брошка.
3》 перен. Колюче, уїдливе зауваження; ущипливе слово.
4》 Невеликий стержень, шпеник, цвях без головки; кілочок.
|| У шевській справі – спеціальний цвяшок без головки, яким прибивають підметку.
|| У машинобудуванні – болт без головки з нарізкою на кінцях, що служить для скріплення деталей.
5》 розм. Дуже тонкий каблук жіночого взуття.
|| мн. Черевички з такими каблуками.
6》 Листок хвойної рослини; хвоїнка.
|| У деяких рослин – колючка, шип.
7》 Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.