шкварчати
-чу, -чиш, недок. 1》 тільки 3 ос. , чим і без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню).
|| Тріщати, підсмажуючись (про страву).
|| безос.
|| розм. Сповнюватися тріском, шипінням і т. ін.
|| Про відчуття від надмірної дії жари чи морозу.
2》 розм. Говорити приглушеним від злості, роздратування голосом.