шкалик
-а, ч. , заст. 1》 Стара міра об'єму вина, горілки, що дорівнює 1/200 відра (0,06 л).
|| розм. Пляшка для горілки, з горілкою такого об'єму; невеличка пляшечка для горілки чи з горілкою, мерзавчик.
|| Невелика склянка для горілки; чарка.
2》 Конусоподібна склянка з оливою чи лоєм, що правила за світильник.