шина
-и, ж. 1》 Металевий обруч, якого насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін.
2》 Гумовий суцільний обруч чи оболонка з прогумованої тканини з гумовою камерою, наповненою стисненим повітрям, що його прикріплюють на диск колеса.
Безкамерна шина — шина, яка настільки щільно прилягає до диска, що повітря нагнітається безпосередньо в шину.
3》 мед. Пристрій для накладання пов'язки, за допомогою якої забезпечують нерухомість ушкодженої частини тіла.
4》 Частина електророзподільного пристрою – металева смуга або товстий провід.
5》 спец. У комп'ютерах – магістраль передачі даних між оперативною пам'яттю і контролерами.
Двобічна шина — шина, що забезпечує передавання сигналів в обох напрямках.
Загальна шина — в обчислювальній техніці – шина, що забезпечує просте підключення великої кількості додаткових зовнішніх пристроїв.
Шина адреси — частина шини, виділена для передавання адреси.
Шина даних — частина шини, виділена для передавання даних.
Шина керування — частина шини, призначена для передавання сигналів керування.
6》 діал. Рейка (у 1 знач. ).