шептати
шепчу, шепчеш, недок. 1》 перех. і неперех. Говорити, вимовляти щось дуже тихо, пошепки.
|| перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін.
2》 неперех. , з ким, також зі сл. один до одного, між собою. Розмовляти тихо, пошепки; шептатися.
3》 перех. і неперех. , розм. Передавати чутки, поговори, розмови.
4》 перех. і неперех. , від чого, над ким – чим. Чаклуючи, промовляти наговір, приворот.