шельф
-у, ч. , спец. 1》 Прибережна частина дна світового океану, в межах якої глибини не перевищують 200 м; материкова обмілина.
2》 Поздовжній брус по борту дерев'яного судна, паралельний причальному брусові.
3》 Опора (палиця) зі сталевих листів зовні обшивки судна, призначена для кріплення бортової броні.