Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
швайка
-и, ж. 1》 Ручний інструмент у вигляді товстої (перев. зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів, дірок; товсте шило.
2》 Народна гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі.
3》 Інструмент різника для забою свиней; заточка.
4》 розм. Дівчина, жінка, що суне свого носа у чужі справи.
5》 розм. Дівчина легкої поведінки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: швайка


матиме такий вигляд: Що таке швайка