шапка
-и, ж. 1》 Головний убір (перев. без полів, м'який, теплий).
|| також з ім. вушанка, зюйдвестка, папаха і т. ін., з прикм. моряцький та ін. Головний убір спеціального призначення, певної форми чи виготовлений з певного матеріалу.
|| у сполуч. зі сл. червона, розм. , заст. Розсильний.
2》 перен. Предмет куполоподібної форми; покриття чогось, що має таку або подібну форму.
|| Верхня куполоподібна частина рослинності (перев. про крони дерев).
|| також з ім. сніг або прикм. сніговий, білий, розм. Снігове покриття куполоподібної форми.
|| Покриття верхньої частини гори (перев. снігове).
|| Густе волосся; шевелюра.
|| чого, у сполуч. з ім. дим, курява, піна і т. ін. Те, що покриває верх чого-небудь, клубочиться, знаходиться над чимось.
Полярна шапка — льодовий і сніговий покрив полюса, а також хмара над ним.
3》 Верхня частина гриба.
4》 Суцвіття соняшника.
5》 с. г. , розм. Сніп, що покриває зверху копу, стіжок і т. ін.
6》 спец. Заголовок великим шрифтом, тематично спільний для кількох статей у газеті, журналі тощо.
7》 розм. Міра, кількість чого-небудь, що може вміститися в такому головному уборі.