шанувати
-ую, -уєш, недок. , перех. 1》 Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати.
|| також у спол. зі сл. повік, свято і т. ін. Цінячи когось, вшановувати.
|| чим і без додатка. Виконувати якісь церемоніальні дії, здійснювати певний ритуал, вшановуючи когось.
|| також із сл. глибоко. Надавати чомусь великого значення; цінити.
|| Цінячи, берегти.
|| розм. Брати до уваги; зважати на щось.
Прошу любити й шанувати жарт. — усталена формула, яка вживається, коли знайомлять кого-небудь з кимось.
Шанувати пам'ять — а) згадуючи кого-небудь, виявляти чимось свою повагу, пошану; б) вшановуючи кого-, що-небудь, відзначати пам'ятну дату, річницю, ювілей тощо.
2》 Виявляти турботу, дбати про кого-небудь; піклуватися, доглядати.
|| Ставитися з особливою повагою, ніжністю, виявляючи турботу, піклування (перев. про членів родини).
|| у сполуч. зі сл. себе. Дбати про себе, про своє здоров'я; берегтися.
3》 чим і без додатка, розм. Пригощати когось, пропонувати поїсти й випити; частувати.
|| Припрошувати випити або поїсти, пригощаючи, частуючи.