шабаш
I ш`абаш-у, ч.
1》 рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом.
2》 міф. За середньовічними повір'ями – нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом.
II шаб`аш
-у, ч. , розм.
1》 також з прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось (перев. роботи).
2》 у знач. присудк. сл. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі; кінець.
|| Те саме, що годі 1).
3》 виг. Уживається як заклик закінчити щось або сигнал про закінчення чогось.