чути
чую, чуєш, недок. 1》 перех. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудь звуки.
|| у знач. вставн. сл. Чується.
2》 неперех. Мати слух.
3》 перех. Мати які-небудь дані, відомості про кого-, що-небудь, знати про кого-небудь із розмов, чуток і т. ін.
4》 перех. , також із спол. як, що і т. ін. Те саме, що відчувати 1-3).
|| Відчувати на дотик що-небудь.
|| Триматися, дотримуватися чого-небудь під час руху.
|| Знаходити в собі, виявляти, мати що-небудь.
|| розм. Передчувати, відчувати, здогадуватися (звичайно про щось неприємне).
Не чути себе — бути дуже схвильованим.
5》 Виявляти, розпізнавати, знаходити кого-, що-небудь за допомогою органів нюху.
|| Передчувати близькість чого-небудь. Чути нюхом.
6》 у знач. присл. Чутно, видно.
7》 у формі 2 ос. теп. ч. чуєш, чуєте і рідко мин. ч. чув. Уживається для підкреслення сказаного, звернення уваги на кого-, що-небудь.