чужий
а, -е.1》 Належний комусь іншому, не власний, не свій.
|| Здобутий, зароблений не своєю працею, не своїми зусиллями.
|| у знач. ім. чуже, -жого, с. Те, що надбане іншим.
|| Який є продуктом мислення кого-небудь іншого (про думки, ідеї, слова і т. ін.).
|| Якого зазнає хтось інший, який випадає на долю кого-небудь іншого.
|| Не притаманний, не властивий кому-небудь, незвичний за виявом.
|| перен. Не підвладний кому-небудь, який позбувся рухливості, чутливості (перев. про частини тіла людини).
2》 Не пов'язаний з ким-небудь родинними зв'язками; нерідний.
|| у знач. ім. чужий, -жого, ч. ; чужа, -жої, ж. ; чужі, -жих, мн. Нерідна людина.
3》 Який не перебуває у близьких взаєминах з ким-небудь, не пов'язаний спільністю умов життя, праці; сторонній.
|| Незнайомий, невідомий.
|| у знач. ім. чужий, -жого, ч. ; чужа, -жої, ж. ; чужі, -жих, мн. Незнайома людина.
|| Який стосується інших людей.
|| Власт. чомусь зовсім іншому; чужорідний.
4》 Який не є Батьківщиною або місцем постійного проживання для кого-небудь.
|| Уживається як постійний епітет до деяких назв.
|| Родом з іншої місцевості.
|| Який стосується іншої держави, країни; іноземний.
|| у знач. ім. чуже, -жого, с. Те, що належить іншому народові.
5》 Який має інші погляди, прагнення, інтереси і т. ін., ніж хто-небудь.
|| Який не відповідає поглядам, інтересам, прагненням кого-небудь.