Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц [Ч] Ш Щ Ю Я Ь
чудь
-і, ж. , збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов'янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на схід від Онезького озера по річках Онезі та Північній Двіні.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: чудь


матиме такий вигляд: Що таке чудь