Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц [Ч] Ш Щ Ю Я Ь
чолобитник
-а, ч. , іст. Особа, яка подавала чолобитну; прохач, позивач.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: чолобитник


матиме такий вигляд: Що таке чолобитник