чіп
I чопа, ч. 1》 Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці).
Дурний, як чіп — дуже дурний.
П'яний, як чіп — зовсім сп'янілий.
2》 діал. Дерев'яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь.
|| Стержень, на якому що-небудь ходить, гойдається, крутиться (у дверях, машині, приладі і т. ін.).
3》 буд. Шип у брусі для з'єднання з іншим брусом.
4》 іхт. Річкова риба родини окуневих.
II виг. , діал.
Геть (див. геть II 1), 2)).