чин
-у, ч. 1》 Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби.
|| У дореволюційній Росії – звання державного службовця за табелем про ранги.
|| церк. Духовний сан, стан.
Чин чином; Чин по чину — так, як слід.
2》 уроч. Службовець того або іншого службового розряду.
|| заст. Особа, що посідала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами.
|| заст. Особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки.
3》 заст. Діяльність, дія, праця.
4》 Спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається. Головним чином.
Таким чином — а) так; б) (вставн. сл.) отже.
Якимось (якимсь) чином — а) якось, чимсь; б) звідкись, з якихось джерел.