Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
четверик
-а, ч. 1》 Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л).
2》 Четверо коней в одному запрягу; четвірка.
3》 архіт. В українській та російській архітектурі (перев. 17-18 ст.) чотиригранна у плані споруда чи її частина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: четверик


матиме такий вигляд: Що таке четверик