Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
чек
I -а, ч. , фін. 1》 Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку.
Банківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, гол. чином нетоварного характеру.
Грошовий чек — чек, оплату якого здійснюють шляхом виплати грошей пред'явникові чека.
Дорожній чек — платіжний документ, що його зазвичай використовують як засіб міжнародних розрахунків.
Іменний чек — чек, виписаний на ім'я певної особи.
Пред'явницький чек — чек на отримання готівки з банку, виписаний на ім'я пред'явника.
Товарний чек — документ, що його продавець виписує на засвідчення купівлі покупцем товару.
Фіктивний чек — чек, виписаний на неінкасовану суму.
2》 Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси зі свідченням, що товар оплачено.
II -а, ч.
Ділянка, яку заливають водою (перев. для вирощування рису).
III :
Як на чеку розм. — перебуваючи насторожі; завжди очікуючи чогось неприємного.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: чек


матиме такий вигляд: Що таке чек