Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
часник
-у, ч. 1》 Овочева городня рослина з різким смаком і запахом, що належить до цибулинних культур родини лілійних; вживається як страва, приправа, а також у медицині.
2》 Дикоростуча багаторічна рослина ряду цибулинних. Часник польовий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: часник


матиме такий вигляд: Що таке часник