час
-у, ч. 1》 філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття.
2》 Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін.
|| мист. Один із трьох чітко визначених канонів єдності у творчому методі класицизму.
|| спорт. Тривалість пробігу, пропливу і т. ін. на певну дистанцію (у змаганнях або на тренуванні).
|| Послідовна зміна годин, днів, місяців, років і т. ін.
|| Міра тривалості всього того, що відбувається, здійснюється.
|| Прийнятий країнами світу відрахунок тривалості за часовими поясами.
Астрономічний час — час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця.
З часом — у майбутньому; колись.
Час від часу; Від (од) часу до часу — а) через певні інтервали, проміжки (у 2 знач.); іноді; б) дедалі більше.
Зоряний час — а) (астр.) тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок; б) (перен.) момент здійснення усіх мрій та бажань.
3》 Проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., протягом яких що-небудь здійснилося. здійснюється чи здійснюватиметься.
|| Певна пора дня, року і т. ін.
Деякий час — невеликий, чітко не окреслений проміжок тривалості чогось; недовго.
До часу — до певної пори, моменту; тимчасово, поки що.
Під час — а) о тій порі, коли щось триває, відбувається; б) те саме, що іноді.
Свого часу — а) колись у минулому, у певний період чийогось минулого життя; б) коли необхідно буде в майбутньому; своєчасно.
Час скоєння злочину — момент, в який злочинець скоїв кримінально караний вчинок.
4》 Історичний період у розвитку природи і людства; визначена епоха або окремий етап у житті певного народу, держави, суспільства. За давніх часів.
5》 Сприятливий, потрібний момент.
|| у знач. присудк. сл. Пора що-небудь робити, здійснювати.
Іншим часом — згодом, колись, пізніше.
На часі — на черзі дня.
Не час — ще не слід чогось робити.
6》 Проміжок у послідовній зміні годин, днів, не зайнятий основною роботою, справами, вивільнений для відпочинку, дозвілля тощо.
7》 лінгв. Граматична категорія, що виражає відношення дії чи стану до моменту мовлення.