Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц [Ч] Ш Щ Ю Я Ь
чарівничий
-а, -е.1》 заст. , нар.-поет. Який має в собі чари, чарує.
2》 перен. Те саме, що чарівний 2).
|| Майстерно виконаний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: чарівничий


матиме такий вигляд: Що таке чарівничий