Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
цупити
-плю, -пиш; мн. цуплять; недок. , розм. 1》 перех. Тягти, нести кого-, що-небудь, перев. докладаючи певних зусиль.
|| Пересувати, волочити що-небудь, не відриваючи від якоїсь поверхні.
|| З силою стягувати, здирати одяг.
|| Витягати що-небудь приховане.
|| Бити кого-небудь.
2》 перех. Привласнювати чуже (гроші, майно).
|| Вимагати в кого-небудь, здирати з когось що-небудь.
3》 неперех. Тиснути (про мороз).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: цупити


матиме такий вигляд: Що таке цупити